Поетом він не був,
Не був він і ученим.
Він слави не здобув
Не став він і священним.
Він світ не врятував,
Але його не знищив.
Пісень він не співав
І генія не вивчив.
Він міг би стати кимось,
На жаль він став нічим.
Таких я він багато
Давайте помолімось,
Щоб добре було їх
Щоб в них було теж свято.
***
Чи є щось страшніше за вбиту дитину,
Тим більш якщо дитина твоя,
Але вбивці формуюють країну,
Хоча крім них існую і я.
Не пробачу ніколи злодійство таке,
Та може ще гірше зробили вони.
У матері однієї життя нелегке.
Та складніше вмирать на самоті.
Як міг я їх не врятувати,
Промовчав я, лиш серце не мовчить.
Я моб би чесний, але чомусь змовчав,
Надію мав, щоб хтось близький сказав,
І може тому я гірший ще за них:
ДІТЕЙ НЕ БУВАЄ НА СВІТІ ЧУЖИХ.